Радошівка (Кременецький район)
| село Радошівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Тер. громада | Великодедеркальська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020030090037896 |
| Облікова картка | Радошівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1520 |
| Населення | 428 |
| Територія | 1.737 км² |
| Густота населення | 246.4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47155 |
| Телефонний код | +380 3558 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°59′33″ пн. ш. 26°7′29″ сх. д. / 49.99250° пн. ш. 26.12472° сх. д. |
| Водойми | річка Безіменна |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Лепесівка |
| Відстань до залізничної станції |
13 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47144, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Великі Дедеркали, вул. Садова, 1. |
| Карта | |
  Радошівка | |
 Радошівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Радоші́вка — село в Україні, у Великодедеркальській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області. До 2015 року адміністративний центр Радошівської сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великодедеркальської сільської громади.При Радошівці є хутори Козятин (6 дворів) і Пасіка (5 дворів). хутір Підліс виведений із облікових даних. Розташоване на сході району за 25 км від міста Шумська і 13 км від найближчої залізничної ст. Лепесівка.
Населення — 382 особи (2007).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великодедеркальської сільської громади.[1]
Сторінка села в Фейсбуці.
Селом тече річка Безіменна.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 423 | 98.83% |
| російська | 5 | 1.17% |
| Усього | 428 | 100% |
Поблизу Радошівки виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.
Перша писемна згадка — 1520.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.
Радошівка є на Військовому атласі Австро-Угорщини (1916 рік).
2 Світова Війна в Радошівку прийшла ще в 1939 році, з моменту нападу СРСР на Польщу і приєднання областей західної України - де тоді знаходилось село, до Радянського Союзу.
Наступний етап - 1941 рік. Одразу через кілька днів після нараду Гітлера на СРСР в Радошівці мобілізували 3 (трьох) чоловіків на "трудовий фронт" - бо на звичайний фронт не брали: через знаходження довгий час під Польщею жителі західної України вважались совєтами "неблагонадійними". З цих трьох радошівлян один втік при пересилці, двоє інших працювали на оборонних заводах на Уралі і повернулись з глибоко підірваним здоров'ям в село аж в 1948 році, коли війна давно закінчилась.
Чергова трагічна дата - 1944 рік. Тоді СРСР уже гнав гітлерівців назад в Німеччину, і коли радянська влада повернулась в Радошівку, то мобілізувала на фронт майже всіх здорових чоловіків- при чому брали навіть 16 річних. І відправляли їх одразу в бій - ненавчених і необстріляних. Так на фронті загинуло до 100 чоловіків Радошівки (точне число потребує уточнення).
Один з солдат з Радошівки вижив тільки тому, що був поранений - на нього зверху впав мертвий солдат і розстрільна команда гітлерівців, коли добивала поранених, просто не помітила його.
У березні 1944 через Радошівку проходили партизанські з'єднання С. Ковпака.
21 січня 2019 року парафія Святої Великомучениці Параскеви УПЦ МП перейшла до єдиної Помісної Церкви[3].
Є церква святої Параскевії (1777, дерев'яна). Відео про неї можна переглянути ТУТ
-
Дерев'яна церква -
Загальний вигляд церкви -
Загальний вигляд церкви -
Вхід -
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971).
Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, торговельний заклад, ФАП.
-
Школа, бібліотека (2 поверх), клуб (1 поверх) -
Школа, бібліотека (2 поверх), клуб (1 поверх) — вид збоку -
Магазин
Школа та клуб раніше знаходились в іншому будинку:
-
Загальний вигляд -
Школа -
Клуб. Вид збоку -
Клуб. Вхід
Раніше також працював млин.
-
Млин
- Онисим Радишевський (близько 1560 — близько 1631) — друкар, автор військової книги, фортифікатор та винахідник.
- Баран Григорій Якович (псевдонім — Радошівський; 1930—2013) — український поет, журналіст, громадський діяч.
- Марчук Сергій — учасник російсько-української війни (1967-2022) — український військовик, учасник російсько-української війни [4]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ На Тернопіллі ще три парафії перейшли до об'єднаної Української Православної Церкви. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Справжній патріот, вірний син України: на війні загинув Сергій Марчук - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 24 серпня 2022.
- Ще одна церква в Тернопільській області ухвалила рішення про перехід у Православну церкву України.
- Священик УПЦ МП відмовляється передавати ключі від церкви в с. Радошівка громаді, яка вирішила перейти в ПЦУ.
- Как советские диверсанты расстреляли пограничников и чуть не спровоцировали войну между СССР и Польшей.
- В. Уніят, Б. Хаварівський. Радошівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 166.
- Шевчук В. Село Радошівка: до історії назви та власників // Історичні пам'ятки Галичини. Матеріали третьої наукової краєзнавчої конф., 19 листопада 2004, Львів. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. — С. 333—358.
- Шевчук Володимир. Друкар XVII століття, автор військової книги Онисим Радишевський (Онисим син Михайла Радишевський) // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка.
- Протокол допроса НКВД члена УПА, 23 мая 1944 года.